Новини

Всеукраїнська науково-практична конференція «Музикознавчі студії Поділля — 2025» зібрала цьогоріч учасників музичних навчальних закладів із різних куточків України — Вінниці, Бару, Ужгорода, Харкова, Києва, Сум, Львова, Дрогобича, Черкас. Долучилися до конференції і викладачі та студенти Тернопільського мистецького фахового коледжу імені Соломії Крушельницької.

«Музична культура України: історія, сьогодення, світові зв’язки та впливи» — такою була тема цьогорічної наукової зустрічі музичних теоретиків. На ній представники Тернопільського мистецького  коледжу подали п’ять розвідок.

Викладачка, керівниця відділу «Теорія музики» Наталія Букало представила музичній спільноті доповідь «Живопис, натхненний музикою. Альбом-каталог «Сім видатних композиторів Тернопільщини в мистецьких витворах юних художників». Доповідачка є співавторкою цього унікального видання, яке поєднало розповіді про композиторів, доля яких  пов’язана з тернопільською землею, та твори юних художників мистецької школи коледжу, які вони створили під враженнями музичних творів. Основна тема дослідження — взаємозв’язок між музикою та живописом.

Третьокурсниця  Анастасія Бойчук презентувала роботу «В.Барвінський «Колискова» із сюїти для віолончелі та фортепіано». Студентка проаналізувала твір тернопільського композитора, піаніста, музичного критика, диригента Василя Барвінського, наголосивши, що він є  чудовим прикладом витонченої української камерної музики,  втіленням глибоких почуттів і краси національного музичного стилю.

Студентка  Ірина Перкач також досліджувала творчість ще одного тернопільського композитора Василя Безкоровайного —  «Тернопільські ноктюрни Василя Безкоровайного» (наукова керівниця Ольга Драгомирецька). Доповідачка зазначила, що фортепіанна творчість Василя Безкоровайного,  зокрема його ноктюрни, є яскравим взірцем глибокого ліризму та витонченого гармонічного мислення, які  стали окрасою репертуару багатьох виконавців та важливим спадком у фортепіанній музиці Тернопілля, що  заслуговує на глибше дослідження і визнання.

Творчості французької композиторки та піаністки, що стала першою жінкою-композиторкою, удостоєною Ордена Почесного легіону в 1913 році, торкнулася студентка Оксана Яструбчак у доповіді «Гармонічна мова Сесіль Шамінад у «Caprice-impromptu». На думку третьокурсниці, стиль цього фортепіанного твору поєднує романтичну експресію з французькою витонченістю, демонструючи характерні риси пізньої творчості композиторки, а назва відображає і грайливий  каприз, й імпровізаційну свободу розвитку музичного матеріалу.

Ці учасниці конференції  навчаються на ІІІ курсі відділу «Теорія музики». Наукова керівниця їхніх робіт — викладачка Ольга Драгомирецька.

«Лади народної музики» — таку тему презентувала на конференції першокурсниця відділу «Оркестрові духові та ударні інструменти» Богдана Каспрук (наукова керівниця — викладачка відділу   «Теорія музики» Любов  Рогачевська). Студентка вважає, що лади народної музики отримали широке розповсюдження як в світовій музичній культурі, так і в українській музиці. Вивчення їх є цікавим та захоплюючим, а їх внесок у музичну культуру – вагомим і беззаперечним.

Всеукраїнська науково-практична конференція «Музикознавчі студії Поділля — 2025» відбулася  дистанційно на базі Вінницького фахового коледжу мистецтв ім. М.Д.Леонтовича.