Новини

Наталія Присіч — оперна, концертно-камерна співачка, провідний майстер сцени – сопрано, викладачка вокалу Тернопільського мистецького фахового коледжу імені Соломії Крушельницької.  Співачка  володіє сильним лірико-драматичним сопрано діапазоном понад три октави. Її особливої краси тембр голосу поєднує вражаючу силу звучання, інструментальність, легкість, милозвучність та органічність. Солістка майстерно демонструє витончене знання специфіки твору, проникливість виконання складних вокальних творів, що викликають у слухача шквал оплесків та емоцій. Їй властива індивідуальна інтерпретація, пошук сучасної виконавської концепції творів.

Солістка блискуче виконує арії з опер, оперет, мюзиклів та сарсуел, романси та вокальні цикли західноєвропейських та українських композиторів, неаполітанські та українські народні пісні. Співачка з успіхом гастролює як в Україні, так і за її межами. Їй захоплено аплодували шанувальники вокального мистецтва Польщі, Німеччини, Югославії. У 2021 році громадськість Тернопілля визнала її лауреатом конкурсу «Людина року».

Наталія Присіч неодноразово виступала з сольними програмами у супроводі симфонічного і камерного оркестрів Тернопільської філармонії. Незабаром, 13 грудня 2022 року відбудеться черговий сольний концерт співачки. Напередодні виступу студенти ІІІ курсу відділу «Теорія музики»  під керівництвом викладачки відділу Ірини Бевської вирішили взяти інтерв’ю у п. Наталії Присіч.

- Відколи ви співаєте?

- Ой, це напевне швидше запитання до батьків, яких я тішила, і до сусідів, яким я надокучала. Спів в моєму житті був з раннього дитинства. І хоча ті пісні були примітивними, але сусіди мені розказували, що маленькою ходила і наспівувала «Бодай ся когут знудив», «Ой чорна, я си чорна», і навіть таких пісень, яких вже зараз не пам’ятаю. Співала я з малечку, бо такою  була в нас співоча родина. Пізніше ми грали з батьком  по весіллях

- У Хоросткові Ви навчалися в музичній школі по класу скрипки. Чому вирішили вступати в Тернопільське музичне училище ім. С. Крушельницької на вокальний відділ?

- Життя так повернуло. Не ми вибираємо, але якщо Бог когось поцілував таким покликанням, не знаю на щастя чи на жаль, то будеш співати. У дитинстві я співала постійно, паралельно як і грала. Вчителі в мене були добрі у музичній школі і постійно мене долучали до співу – ансамблі, хори, часто сольне виконання. І, в кінцевому результаті, я зрозуміла, що скрипка – це важче, ніж спів, а тепер думаю, що це зовсім навпаки.

- Розкажіть цікавий епізод з вашого студентського життя…

- Я навчалась в музичній академії, але люди часто помилялись чи то недочували, думаючи, що вчусь в медичній академії, і приходили до мене на маніпуляції з уколами. Як виявилось, мені це досить легко дається, навіть діти не скаржаться.  Певно трепетна та чуйна душа музиканта може так безболісно це робити (усміхається).

- Отримавши грунтовну професійну вокальну освіту, які риси класичної вокальної школи, на Вашу думку, повинні бути в пріоритеті?

- Ну ви от вже дали практично відповідь. Риси класичної вокальної школи, я обрала класику і всім раджу. Своїм студенткам завжди наводжу приклади, що краще почати займатися академічним співом. Але переважно всі перебувають у полоні естради, оскільки шоу-бізнес є добре розрекламованим і на перший погляд легко доступним. Багато сучасних співаків, наприклад Джамала, Злата Огнєвіч, Тіна Кароль, Ольга Полякова, завершили консерваторію по класу академічного вокалу. І вони займаються ще й досі, щоб чогось досягнути чи вдосконалити свої вокальні здібності.

Якщо ви вчитесь вже тут, то ви обрали найкращу дорогу, бо я вам скажу, по секрету, що тут дають найкращу базу. Повірте моєму немалому музичному досвіду. Після навчання в нашому закладі я зрозуміла, що набагато легше давалося навчання в університеті та консерваторії.

Завжди хочеться з вдячністю згадати вчителів, і ви повинні бути  вдячними не тільки за знання, але й за час, який вони по-батьківськи і з любов’ю витрачають на вас. От коли ви станете вчителями, то зрозумієте, яка це була тяжка ноша для вашого викладача, тому що він стикається не тільки з вашими голосовими зв’язками і можливостями вашого голосу, а й з вами, як з особистістю. Бо кожен з вас дуже різний і потрібно до кожного знайти підхід. Один крутиться-вертиться, другий уважний, а в третього щось в сім’ї сталося і в нього «катастрофа», і цю трагедію він приніс з собою на заняття. У такі моменти ми всі щиро переживаємо. Мені пощастило з викладачами по життю. І я б сказала навіть більше з концертмейстерами, тому що для вокаліста концертмейстер дуже важливий. Тут мене навчала Валентина Сергіївна Болотна – для мене людина з великої букви. Ця жінка була унікум-інтелектуал, вона мала великий багаж знань і важливу для викладача відповідальність. Вона багато навчалася, ходила по бібліотеках, була дуже глибоко мудрою жінкою, котра мені дала неоціненний життєвий досвід. Тому я часто її згадую. Валентина Сергіївна підготувала мене до вступу у львівську консерваторію з непростою і складною у виконавському плані вокальною програмою. Як результат, на вступному  іспиті мені аплодували стоячи.

Професор Ігор Кушплер взяв мене у свій класі і в цьому мені пощастило. Це направду був найкращий високопрофесійний вокальний клас. До 4 курсу я зробила дуже великий прорив у своїй вокальній освіті і майстерності. На випускному іспиті викладач сказав: «От тепер ти вже «профі», і це була найвища похвала викладача.

-         Що ви думаєте про сучасну вокальну школу?

-  На мою думку сучасну вокальну школу потрібно вибудовувати, опираючись на староіталійську базову школу. Зоряна Кушплер та Софія Соловей багато докладають зусиль і цьому керунку.

-          Які позитивні риси студента Ви найбільше цінуєте?

- Чесність. Це навіть не думаючи. Я сканую студента. Ну в мене, слава Богу, добрий клас, в мене чесні дівчата. Добре, коли відповідальний студент. З такими теж мені пощастило. Дала їм завдання – вони зробили. Тішуся, коли студентки мають бажання проходити на уроки.

- Що найважче відкоригувати в натурі учня?

- Впертість. Є впертість добра, коли людина вперто вірить в щось. А є така, коли хочеш допомогти людині, а та пручається.

 - Чи є щось, окрім музики, чим Вам подобається займатися? Ваше хобі?

- Кулінарія. Це насправді таке добре моє хобі. Я от недавно переглядала, свої колишні світлини зі смаколиками і сама собі дивувалася: «Ну невже я це могла зробити?».

-         Що вам найбільше подобається у вашій професії?

-         Дарувати людям радість, подобається не брати, а давати.

-         Ваше життєве кредо?

-         Я вважаю, що може бути в житті не тільки 10 заповідей. У кожної людини свої вимоги для духовного росту, до улюбленого ремесла, до сім’ї. Впродовж життя ми вчимося бути кращими, чого щиро бажаю усім. При нагоді, запрошую на концерт, буду рада співати для вас.