scan3У далекому 1986 році навіть не уявляла, що саме так складеться моє життя, і що через майже 30 років я стану директором рідного музичного училища.

Пригадую перші роки навчання. Було важко і час був складний: кінець 80-х та інший від звичного шкільного графіку розклад занять.

Пам’ятаю, як доводилось вранці вставати, шукати вільні класи для занять, а потім поміж перервами в парах блукати в нашому гідропарку.

Але роки навчання стали черговою школою життя, бо труднощі, переконана, формують характер людини.

Зараз, спілкуючись зі студентами, кажу, що вони навчаються в елітному навчальному закладі, бо саме тут формується майбутнє української нації, української національної еліти, а, отже, перспективи нашої держави. Бо вірю, що культура і мистецтво українського народу — це те, що ми не маємо права втрачати. Це — наш останній форпост.

Дякую рідному училищу за все!

Лариса Римар (Рибачук), випускниця училища 1990 року, депутат Тернопільської обласної ради, директор Тернопільського обласного державного музичного училища ім. Соломії Крушельницької.

На фото: 1 вересня 1989 року. Почесна варта біля прапора училища. Зліва направо кращі студенти-відмінники народного відділу: Лариса Римар (Рибачук), Іван Поляк, Оксана Манжай.

На фото: оркестр народних інструментів у 1987 році в місті Пенза (колишнє місто-побратим Тернополя)

На фото: студенти та викладачі народного відділу на осінньо-польових роботах (1986 рік)

Tags: