News

Ukrainian Live Tour в Тернополі –

знати, слухати, любити українське наживо!

З 15 вересня по 26 жовтня, у 13 містах України триває проект Ukrainian Live Tour. Цей тур вважають довгостроковою стратегією популяризації української класичної музики. У Тернополі концерт відбувся 17 вересня в обласній філармонії. Новинкою було безкоштовне відвідування концерту за умови online реєстрації. Студенти тернопільського музичного коледжу ім. Соломії Крушельницької активно скористались такою акцією. У концертну програму увійшли твори десяти галицьких композиторів, які прозвучали у виконанні Дмитра Микитина (фортепіано), Адріана Боднара (скрипка), Сергія Коров’яцького (віолончель).

Ми поспілкувалися з одним із учасників Ukrainian Live Tour – Дмитром Микитиним.

-         У вашій програмі багато маловідомих творів західноукраїнських композиторів, але нас цікавить саме Василь Безкоровайний, оскільки він є уродженцем Тернополя. Ми хотіли б дізнатися чи може у вас були рукописи цього композитора?

-         Рукописів не було. Ми отримали готові ноти від директора проекту. Вони були віднайдені в архівах впродовж останніх двох років

-         Які дві ознаки ви можете назвати для характеристики музики В. Безкоровайного?

-         Прозора і легка.

-         Хто був ініціатором проекту Ukrainian Live Tour?

-         Іван Остапович (директор львівського органного залу), Тарас Демко () і я. Ми були засновниками проекту Ukrainian Live та ініціаторами Ukrainian Live Tour.

-         Чи подобається вам брати участь у такого роду проектах та фестивалях?

-         Звичайно, в іншому разі я б їх не робив (сміється). Подобається і в цьому я бачу сенс своєї професії. Щось, що я можу вкласти, щось, що я можу зробити дійсно вартісне в межах можливостей для України, для української музики — роблю. Вважаю, що кожен український музикант повинен вкладати маленьку чи велику частинку себе по мірі можливостей, але вкладати.

-         Який твір вимагав додаткових зусиль для ідеального відтворення задуму композитора?

-         Мабуть всі по-своєму складні. Навіть Воробкевич, який на перший погляд дуже легкий, там складність в тому, щоб звести форму. Безкоровайний, він теж легкий, але як його подати так, щоб він звучав не занадто просто як дитяча п’єса. Можливо Лисько, тому що в нього багато полімелодики і треба вивести всі голоси, це доволі важко. Але всі твори в межах однієї «вагової категорії». Можливо «Тріо» Нижанківського, бо воно доволі експресіоністичне і в ньому є дуже велике нагромадження фактури. Слухати і вивести мелодичні лінії в Нижанківського було доволі складно.

-         Ваші побажання молодим музикантам.

-         Не «хейтіть» українську музику. Зараз у молоді є стереотип меншовартості української музики. В мене теж був до ІІ курсу. Так, декому українська музика може подобатись і може не подобатись, але про це можна говорити лише тоді, коли людина послухала запис хорошої якості, виконаний вправними музикантами, які заграли все досконало. Після цього можна повноцінно оцінити твір. Тож побажання музикантам – судити своїм розумом, а не стереотипами меншовартості, які можливо нав’язані минулим тоталітарним режимом.

Отож, концерт відбувся! Сподіваємось такий проект дійсно стане популяризатором маловідомих творів наших співвітчизників, яким ми щиро бажаємо творчого горіння і наснаги!

Інтерв`ю взяли студенти IV-го курсу відділу «Теорія музики» Борис Марія та Сич Олена