News
Пам’ятаємо
- 15:18 September 29, 2020
29 вересня світ вшановує пам’ять жертв злочину нацистського режиму під час Другої світової війни, коли в урочищі Бабин Яр було розстріляно, а то і поховано живцем понад 100 тисяч людей, серед яких переважно були євреї, але трагічна доля не обминула і циган, і українців… Тільки за перші два дні – 29 і 30 вересня – було страчено більше 30 тисяч людей, яких обманом загнали на так звану «дорогу смерті». Жахом, болем і кров’ю просочена земля цього місця, освячена праведним гнівом проти нацистського злочину проти людяності, перетворена на меморіал попри намагання сталінського режиму замовчати трагедію. Є речі, про які не можна забувати, аби не допустити повторення чогось подібного. Саме тому на вшанування пам’яті жертв кожного року відбуваються заходи не лише на державному, а на широкому міжнародному рівні.
Трагедія Бабиного Яру знайшла своє висвітлення у численних творах літератури, музичного, образотворчого мистецтва. Присвячена цій темі Симфонія №13 (1962) Дмитром Шостаковичем написана на поему Євгена Євтушенка. 1945 року український композитор і диригент єврейського походження Дмитро Клебанов написав Симфонію № 1 («Бабин Яр»). Тематичний матеріал симфонії був пронизаний єврейськими мелодіями, молитвами. Твір виконали лише через 45 років, у 1990 році в Києві, але автора вже не було серед живих. Через рік видатний український композитор-симфоніст Євген Станкович створив свій Каддиш-реквієм «Бабин Яр» на текст поеми Дмитра Павличка.
«Кадиш, згідно з довідково-енциклопедичними джерелами, ‑ це єврейська поминальна молитва, що промовляється живими за померлими з метою полегшити страждання їхніх душ, відвести від них суворі покарання за прижиттєві гріхи, допомогти їм знайти спокій в ірреальному духовному світі й наблизитися до Бога».
Пропонуємо переглянути концерт-реквієм, який відбувся 2016 році до 75-річниці трагедії у Бабиному Ярі в Національній опері України. До Концерту-реквієму залучено мистців із усього світу: Гамбурзький симфонічний оркестр, Національна капела «Думка», солісти із Канади, Англії, Ізраїлю та Німеччини. За диригентським пультом стояла молода талановита Оксана Линів.
Програма складалася з арамейської молитви «Кол Нідрей…» (Всі обітниці…), твору для віолончелі з оркестром композитора Макса Бруха у виконанні чудового музиканта з Канади Романа Бориса. «Каддиш-Реквієм» «Бабин Яр» Євгена Станковича та «Німецький Реквієм» Йоганнеса Брамса прозвучали у виконанні хорової капели «Думка» і солістів: сопрано – Гал Джеймс (Ізраїль), тенор – Бенджамін Баттерфілд (Велика Британія), бас-баритон – Павло Гунька. Режисер — Аннехен Курсельман із Голландії, серед робіт якої – постановки драматичних вистав, у числі яких і п’єси власного авторства. Їх вирізняє значна музична складова, тому постановниця вільно почувається і як режисер у музичному театрі й опері. Твори ораторіального жанру, що прозвучали у концерті-реквіємі і які зазвичай виконуються статично, А. Курсельман перетворила на театралізоване дійство, жестикуляцією, рухом і світлом розкриваючи суть виконуваних творів і залучаючи глядачів до активної емоційної участі у концерті.